У 2014 році Маріуполь вже визволяли від російських терористів, і наша команда допомагала його відновленню та розвитку: ми створили стратегію розвитку малого та середнього бізнесу; спорту – навчання лідерів спорту, систему публічних спортивних клубів, бренд М-спорт; стратегію розвитку культури, концепцію парку імені Гурова. У 2021 році Маріуполь отримав статус Культурної столиці України. Був розроблений план розвитку міста до 2035 року: Маріуполь розквітав.
Під час повномасштабної війни росії проти України у 2022 році, Маріуполь став символом спротиву і міці, а також болю і втрати. Він першим прийняв удар і гідно протистояв російській навалі – за чим у прямому ефірі спостерігав увесь світ, але нічого не міг вдіяти. Його практично знищили російські війська навесні 2022 року, та з 20 травня місто перебуває під окупацією. Ми віримо у звільнення Маріуполя і повернення додому всіх його мешканців, що тимчасово втратили дім. І готуємось до відновлення міста.
А що, якщо Маріуполь — більше ніж місто? Якщо Маріуполь є причиною? Причиною повернутися додому, любити, довіряти, створювати нове життя. Яким він буде після деокупації?
На цю думку ми опиралися, створюючи візію відновлення Маріуполя.
Цей проєкт виник із потреби муніципалітету міста, мешканців та експертів бути готовими до деокупації Маріуполя – коли потрібні будуть потрібні швидкі й ефективні дії для відновлення громади, культури, навколишнього середовища та економіки міста. Щоб зібрати візію, наша команда спільно з партнерами PUPA та Critical + Xwhy провели опитування маріупольців у різних містах України і воркшопи з експертами, зібрали мультидисциплінарну групу з 37 фахівців з різних країн світу, проаналізували досвід міст після Другої Світової війни та великих стихійних лих, та спільно з партнерами на основі бачення мешканців створили наратив – і лише тоді взялися за розробку концепції розвитку міста.
Перспективи
Маріуполь є причиною:
- Особистої сили
- Національної гордості
- Світового натхнення
Та основна причина – маріупольці. Ми створили концепцію, засновуючись на принципах:
- Стійкий намір зібрати єдину громаду: створення сприятливих умов для того, щоб громадяни поверталися, залишалися, або вибирали місто як свій новий дім.
- Підтримка громадянської активності, щоб вони стали протагоністами відродження міста: надання можливостей, сприяння та практика громадської участі.
- Людиноцентричні рішення: потреби, очікування та можливості громадян – у центрі уваги.
- Сильний намір (від)творити згуртоване громадянське суспільство.
Наратив
Місто біля моря гордо стоїть як символ непереможності.
Воно пережило безліч буревіїв та викликів, але завжди виходить переможцем. Місто Маріуполь – це не просто фізичний простір,
це також явище, вбудоване в колективну свідомість. Це явище дає можливість створити уявне майбутнє, що піднімає Маріуполь в ранг феномену.
Комунікація
Економіка
Принципи та цілі відбудови
Відбудова міста
Короткострокові цілі: повернутися з гордістю
1. Житлові квартали
Різні типи житла
Нові багатоквартирні будинки могли б збагатити житловий фонд Маріуполя різноманітними типами житла: рядні будинки чи малоквартирні будинки, дуже великі чи дуже маленькі квартири. Різні типи відповідають різноманітним потребам домогосподарств Маріуполя: багато людей похилого віку; люди з інвалідністю; неповні сім’ї; багатодітні сім’ї з кількох поколінь, що живуть разом і інші різноманітні групи.
Міські квартали
Нові багатоквартирні будинки варто розміщувати так, щоби вони формували квартали та розділяли приватні та публічні відкриті простори. Приватні – дворики для громад, публічні – вулиці, парки, сквери для всіх громадян.
Активні перші поверхи
Перші поверхи в нових і реконструйованих будівлях повинні бути призначені для комерційних або громадських функцій. Комерційні приміщення на перших поверхах стимулюють місцеву економіку та підприємництво. Це також безпека, зручність життя та привабливий відкритий простір
Реновація багатоквартирних будинків
Під час реконструкції будинків з невеликими пошкодженнями можна внести зміни для комфортнішого життя. Більші вікна та світліші внутрішні простори, розширити простір квартир за рахунок балконів, створити привабливі, чіткі та світлі входи; використовувати 3 метри зміщення навколо будинків для терас квартир на перших поверхах; створювати безбар’єрні конструкції
Реконструкція приватного сектору
Програми підтримки, щоб допомогти людям відновити свої будинки. Центри підтримки в кожному районі, що функціонуватимуть як магазини будівельних матеріалів, освітній центр про будівництво, переробку та енергонезалежність
Відбудова шкіл, як міських центрів у кожному районі. Вони будуть виконувати роль символів оновлення та об’єднання громади, забезпечуватимуть важливі ресурси та захист.
Школа об’єднує громаду
Школи можуть стати знаковими і ключовими проєктами відбудови Маріуполя. Вони можуть діяти як громадські центри в кожному районі. Будівля школи сама по собі може бути прикладом виняткової архітектури, добре визнаної та оціненої.
Шкільний двір як серце мікрорайону
Місце для зустрічей та відпочинку
Університети як центри притягнення молоді та економічного зростання
Один зі способів повернути молодь до міста полягає в тому, щоб не створювати кампус типу “місто в місті”. Ми інтегруємо будівлі університету та гуртожитки в тканину міста, щоб студенти стали його частинами та збагатили культуру та жвавість Маріуполя.
Бібліотеки як соціальні центри
Бібліотеки можуть виступати як соціальні місця, особливо для людей похилого віку, підлітків, батьків із дітьми. Громадяни можуть там зустрічатися, грати, робити уроки, проводити позашкільні заходи. З архітектурної точки зору бібліотека може бути знаковою та впізнаваною будівлею, але, що найважливіше, вона має бути зручною у використанні та вході: безбар’єрний доступ, світло, приміщення для догляду за тими, хто цього потребує, гостинна атмосфера.
Існує кілька підходів до реконструкції пошкоджених історичних будівель в центрі міста:
Рішення про те, який підхід застосувати та де саме це варто зробити, повинно бути прийняте після участі громадян та експертів з різних галузей.
4. Місця пам’яті
Жити в місті, де трагедії були на кожному кроці, емоційно важко. Тому ми пропонуємо не розмивати місця пам’яті по місту, а виділяти для них конкретні знакові місця.
Меморіал як пам’ятка архітектури та дизайну
Меморіал як ландшафтний парк
Середньострокові цілі: відбудовувати з турботою
Розвиток мережі синьої та зеленої інфраструктури та їх інтеграція в міське середовище за допомогою сталих мобільних рішень може створити більш комфортне, щасливіше та здоровіше місто.
- Розвиток міста на березі моря
- Парки в кожному районі
- Використання потенціалу річок та набережних
- Вулиці як лінійні громадські простори — бульвари.
1. Прибережний мікрорайон
Азовське море завжди було важливим символом міста Маріуполь. Містяни асоціюють море з ресурсами, можливостями та добробутом. Реалізація потенціалу набережної шляхом відповіді на потреби громадян і зацікавлених сторін у блакитній економіці призведе до кращої якості життя та нових можливостей для розвитку.
2. Громадські місця на березі моря
3. Активний спосіб життя та парки
Ключові компоненти формування активного способу життя: доступ до спортивних зон, мережа громадських спортивних клубів, тренерів, масові заходи та змагання для любителів.
Ми пропонуємо створити безпечні та доступні місця для фізичної активності, такі як міські парки, басейни, стежки, велосипедні доріжки та відкриті спортивні майданчики в школах.
4. Постіндустріальні парки
Створення постіндустріальних об’єктів за допомогою ландшафтного дизайну та урбанізму – це всесвітній підхід, який Маріуполь міг би наслідувати.
Маріуполь – промислове місто з великою кількістю заводів і фабрик. Однак деякі з них після реконструкції міста не будуть використовуватися. Оскільки фабрики є невід’ємною частиною міського горизонту, ми пропонуємо використовувати їх для постіндустріальних ландшафтних парків.
5. Нові вулиці Маріуполя
Нові головні вулиці Маріуполя із широкими тротуарами, велодоріжками та зеленими бульварами, щоб зробити їх безпечними та приємними для всіх користувачів. Перші поверхи навколишніх будівель відведені під комерційну діяльність.
Довгострокові цілі: керувати з натхненням
1. Нова економіка та стала мобільність
- Відбудова великих заводів (новий «Азовсталь»).
- Створення умов для чистого виробництва, нових економічних і логістичних зон.
- Інновації та знання: в університетах, технічних центрах, інкубаторах.
- Заохочення МСБ
- Стимулювання місцевого виробництва для потреб міста та області: будівельних матеріалів, обладнання для альтернативної енергетики тощо.
2. Ключові інфраструктурні проєкти для стимулювання економіки
- Будівництво міжнародного аеропорту, відновлення авіасполучення
- Реконструкція порту (будівництво зернового терміналу, модернізація перевантажувального комплексу.)
- Будівництво кільцевої бетонної дороги для вантажного транспорту (навколо міста
- Нова залізнична станція для пасажирів поблизу центру міста
3. Зони економічної активності
Нові міські райони для розміщення зон нової економіки: кластери знань, зон чистого виробництва, спеціальної економіки, логістичних хабів. Це дасть можливість розвивати ці території як зразкові міські райони з необхідними характеристиками:
- Різноманітність функцій
- Стала мобільність
- Зелене місто
Візія нового Маріуполя
Ключові проєкти
Команда та експерти
Tadas Jonauskis — founding partner at Urbanism studio PUPA
Justina Muliuonyte — founding partner at Urbanism studio PUPA
Ruta Slavinskaite — Urban planner; Project manager at Create Lithuania
Mariana Maksymiv — project manager at Create Lithuania
Lukas Kulikauskas — architect and urbanist at Urbanism studio PUPA
Макс Яковер — засновник Big City Lab
Вікторія Тітова — СЕО Big City Lab
Ксенія Сухова — Маріупольська міська рада
Сергій Орлов — Маріупольська міська рада
Сергій Захаров — Маріупольська міська рада
Денис Кочубей — Маріупольська міська рада
Наталя Ємченко — директорка з комунікацій SCM
Олександр Вишняков — Mariupol Reborn
Тетяна Ломакіна — радниця президента України
Уляна Токарєва — заступниця міністра соцполітики
Ремігіюс Шимасус — мер Вільнюса
Кирило Криволап — радник прем’єр міністра України, співзасновник СЕО центру економічного відновлення
Дмитро Ливч — співзасновник центру економічного відновлення
Jonas Liugaila — design strategy lead at Research and design agency Critical+Xwhy
Dominykas Karpovic — innovation lead at Research and design agency Critical+Xwhy
Deividas Juozulynas — service design expert at Research and design agency Critical+Xwhy
Algirdas Orantas — member of Lithuanian Graphic Design Association, member of the Lithuanian Design Council, CEO Research and design agency Critical+Xwhy
Володимир Воробей — управляючий директор в PPV Knowledge network
Ірина Магдиш — культурна діячка, керівниця управління культури Львівської міської ради. 2014-2015
Dr. Zigmas Vitkus — historian, researcher of historical memory, researcher at the Institute of History and Archeology of the Baltic Region of Klaipėda University
Dr. Paulina Budryte — Lecturer and researcher at Kaunas University of Technology, expert in Environmental engineering technology, specializing in urban planning and water management.
Augustina Posiunaite — Junior Architect at architecture and urban design office Do Architects
Emilija Martinkevic — Architect at architecture and urban design office Do Architects
Gilma Teodora Gylyte — Founding Partner at architecture and urban design office Do Architects
Algimantas Neniskis — Chief Architect / Founding Partner at architecture and urban design office Do Architects
Auguste Klimanskyte — expert at Urbanism studio PUPA
Jurate Volkaviciute — Architect at Urbanism studio PUPA